Як бути з небажаною поведінкою? 

🔶 Проблема небажаної поведінки все частіше зустрічається у логопедів. У цьому питанні є як позитивні, і негативні моменти. Погана новина в тому, що ця проблема нікуди не подінеться, а швидше за все стане вже буденністю. Але де є проблема, там є розвиток. Фахівці дефектологічного напряму знають, якими способами можна допомогти дитині боротися з підвищеною перевтомою чи порушення саморегуляції. Цих способів допомоги досить багато, але з кожною новою дитиною їх ставатиме більше.

🔷Що ж ми маємо на увазі під небажаною поведінкою? 

🔹Перелічимо найчастіше такі, що зустрічаються: крик, агресія (кусається, б’ється, щипає), лежання на підлозі, бігання по кабінету (польова поведінка) тощо.

• Максимально ефективно боротися з небажаною поведінкою можна лише знаючи її причину. Основні причини:

🔹підвищена стомлюваність;

🔹порушення контролю та саморегуляції;

🔹психічні захворювання;

🔹порушення обробки сенсорної інформації.

📍Іноді кілька причин разом.

🔷Перезбудження дитини може бути викликане як перенасиченням сенсорних стимулів, так і нестачею відчуттів, коли при гіпочутливості дитина всіма способами намагається отримати ці відчуття. Також перезбудження може бути викликане перевтомою, як дивно це не звучало.

🔷Боротися з цим станом ми можемо різними способами:

🔹Впливом на пропріоцептивну систему (глибоке натискання),

🔹зміною активності,

🔹впливом на інші структури мозку через музику та ритм.

🔶Іноді класичних педагогічних методів, таких як візуальний розклад, зрозуміла та чітка структура заняття, ритуали початку та кінця, що підкріплюють стимули, не вистачає. У разі необхідно допомогти лікарів (невролог чи психіатр).

🔷Якщо батьків просто відправити до лікаря, то, швидше за все, вони повернуться до вас із відсутністю проблем або з чимось розмитим на кшталт ЗПР. У зв’язку з цим варто дотримуватися кількох рекомендацій:

1 чітко позначити батькам, яка поведінка дитини заважає ефективному проведенню занять;

2 написати характеристику, у якій виділити іншим шрифтом на що  лікарю треба звернути увагу;

3 винести свій запит лікаря у рекомендації;

4 описати як актуальний розвиток дитини, так і  динаміку, для лікаря це дуже важливо.

🔷Може знадобитися допомога суміжних фахівців:

🔹нейропсихолог – підвищена стомлюваність, дефіцит уваги та самоконтролю;

🔹АВА-терапевт – небажана поведінка, відсутність наслідувальної діяльності;

🔹ігровий терапевт (психолог), особливості поведінки, відсутність кордонів (порушення ДРО), несформованість ігрової діяльності.

🔷Також важливо:

Не боятися, бути впевненою у спілкуванні з дитиною;

Продовжувати навчатися і бути чесною з батьками;

Брати супервізії у досвідченіших колег чи колег суміжних спеціалізацій.

🔷Але дуже важливо підібрати правильну корекційну стратегію для конкретної дитини.