Які підводні камені бувають на етапі автоматизації ізольованого звуку? 

Чому саме на цьому етапі дитина має право припускатися помилок (у вигляді неправильної артикуляції або неправильного звучання)?

🔸 Почнемо з того, навіщо нам потрібен етап автоматизації ізольованого звуку. Чому б після постановки не перейти одразу до автоматизації у складах чи словах?

🚩Але це велика помилка, яка може призвести до дуже тривалого введення звуку у мовлення. Згадаймо, що таке умовно-рефлекторні зв’язки, які формуються в корі головного мозку дитини (і дорослої теж). Будь-який новий рух м’язів (у нашому випадку поставити язик в потрібний артикуляційний уклад, а як і не забути про губи і повітряний струмінь) спочатку виконується з участю СВІДОМОСТІ, тобто з контролем, на який дитина витрачає всі свої сили, і це дається дуже складно. 

🔸В результаті багаторазового повторення одного руху (у нашому випадку звуку) дитина починає виконувати цей рух без підключення такого рівня уваги і контролю, тобто не витрачаючи на це масу енергії.

🔷 І тоді ми говоримо про те, що звук автоматизований, тобто тепер це СТІЙКИЙ динамічний стереотип. І щоб не трапилося: дитина захворіла, втомилася, з’явилося додаткове сенсорне навантаження малюк все одно вимовить звук правильно.

🔷 Якщо дитина в 8-ми випадках з 10 промовив звук правильно, а в двох пішов на спотворений, той, до якого він звик, це не означає, що ви робите щось не так. Це нормальний шлях набуття ПРАВИЛЬНОГО динамічного стереотипу. Через кілька занять дитина вимовлятиме у 100% випадку звук правильно

✅ Підсумок: якщо дитина завжди вимовляє звук невірно, то значить звук ще не поставлений і автоматизувати його НЕ ТРЕБА, а якщо іноді ще переходить з правильного на неправильний, то це НОРМАЛЬНО. Переходячи на новий, більш складний етап, у тому числі на автоматизацію звуку в складах або словах, дитина спочатку відчуває труднощі, в цьому є сенс всієї роботи поступове ускладнення.